Вітаю Вас, Гість
Форма входу
Календар
«  Грудень 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Корисні лінки
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каплиця Святого великомученика і цілителя Пантелеймона


У релігійному і культурно-освітньому центрі, що знаходиться в цокольній частині храму, розміщена каплиця св. Пантелеймона. 

Тут відбуваються нічні чування з молитвами на оздоровлення, молитовні зустрічі спільнот. Каплиця відкрита щоденно, сюди прихожани можуть прийти на молитву, поставити офірки, а також подати намірення на відправи. В каплиці (з правого боку) знаходиться копія Чудотворного образу Розп’яття з Глинян.
 
День цілителя  св. Пантелеймона відзначаємо - 9 серпня.

Життя Святого

Св. Пантелеймон, що означає по-грецькому "всемилостивий", при народженні був названий Пантелеоном, в перекладі "Лев в усьому", і жив у третьому столітті, в Нікомідії. Мати його була християнкою і виховувала його в християнській вірі, але вона померла, коли Пантелеймон був ще дитиною. Батько його був язичником, став водити його в ідольські капища, віддав до грецької школи, а потім відправив учнем до відомого на той час лікаря Єфросина. Єфросин був придворним лікарем імператора Максиміана і часто брав з собою до царя свого учня. Пантелеймон сподобався імператорові, і він сказав Єфросину, аби той зайнявся юнаком, щоб зробити з нього лікаря для його царського двору.

Вирушаючи щодня до свого учителя, Пантелеймон проходив повз двір християнського священика Єрмолая, який з іншими християнами ховався від переслідувань язичників. Одного разу Єрмолай, який давно помітив юнака, вийшов йому назустріч і, запросивши до себе, почав розпитувати про його віру, заняття і сімейне життя. Юнак розповів йому, що його мати була християнкою і служила Єдиному Богові, і що по смерті матері батько виховав його у своїй вірі, і що він тепер поклоняється грецьким богам. Вислухавши його розповідь, священик став говорити про Бога істинного і розказав йому суть християнського вчення. Слово старця так заполонило його душу, що він часто заходив до нього і проводив час в бесідах про віру Христову. З часом у юному серці з'явилось бажання стати християнином.

Якось, повертаючись додому, він побачив на дорозі мертвого хлопчика, якого вкусила змія, і поряд з ним ще живу змію. Спочатку він злякався і хотів бігти, але, згадавши слова Єрмолая про силу благості Ісуса Христа, він став з вірою призивати святе ім'я Його і молити Господа, аби воскресив хлопчика і умертвив змію. Моління його було почуто Господом. Хлопчик раптово проснувся, а змія лежала мертва біля своєї жертви. Здивований цим чудом, Пантелеймон повернувся до Єрмолая, розповів йому про те, що сталося, і висловив бажання охреститися.

Ставши християнином, Пантелеймон молив Бога, щоб і його батько пізнав істину, доказував йому безсилля богів язичників, але його батько, хоч і сумнівався в своїй вірі, але не відважувався змінити віри своїх предків. У той час Пантелеймон став уже відомим лікарем, і багато людей зверталось до нього за допомогою і порадами. Одного разу до нього привели сліпого, який вже бував у багатьох лікарів, але ніхто не зміг його вилікувати. Він попросив Пантелеймона, аби той зцілив його, а він за це віддасть усе, що має. "Лише Отець Небесний може тебе зцілити, -- сказав йому Пантелеймон. - Якщо я тебе зцілю, то все багатство ти віддаси бідним". Батько Пантелеймона просив його, щоб він не брався за хворого, бо сам Єфросин не міг його зцілити. Але Пантелеймон не послухав батька, підійшов до сліпого і, торкнувшись його очей, промовив: "В ім'я Господа мого Ісуса Христа кажу тобі: стань видющим!" І тої ж хвилини сліпий прозрів. Побачивши таке чудо, батько Пантелеймона і той, що прозрів, прийняли Хрещення.

Після смерті батька молодий лікар, відпустив своїх рабів, продав і роздав бідним усе добро й присвятив себе виключно безплатному лікуванню хворих. Він зціляв усі недуги іменем Христа. Чутка про чудесного цілителя, якого народ прозвав Пантелеймоном, "всемилостивим", рознеслась повсюди і викликала заздрість інших лікарів. Довідавшись, що молодий лікар християнин і іменем Христа зціляє хворих, вони донесли про це імператорові Максиміану. Той звелів прикликати до себе Пантелеймона і, гамуючи свій гнів, прийняв його ласкаво.

"Я чув про тебе, Пантелеймоне, - сказав він, - що ти ганьбиш богів, а вихваляєш розп'ятого Христа. Я не хочу цьому вірити і сподіваюсь, що ти негайно принесеш жертву нашим богам". Тоді Пантелеймон, не боячись мук, які на нього чекали, заявив імператорові, що він відрікся від богів язичників і вірить в одного істинного Бога і Його Сина Ісуса Христа. Щоб довести силу своєї віри, він запропонував Максиміанові, щоб той звелів принести невиліковно хворого і прикликати жреців, аби вони молили богів про його зцілення. Імператор згодився. Принесли хворого, та як не старалися жреці, хворому ставало все гірше й гірше. Тоді Пантелеймон відіслав жреців, прочитав молитву, підійшов до умираючого хворого і сказав: "В ім'я Господа Ісуса Христа, встань!" Хворий тут же підвівся і відчув себе майже здоровим. "Великий Бог християн!" - вигукнули присутні, і багато з них почали вірувати в Христа.

Але імператор приписав силу святого Пантелеймона чаклунству, і, слухаючи намови жреців, звелів піддати його страшним тортурам. Ніякі катування не діяли на святого юнака: ні кипляче олово в котлі, ні море, куди кинули його з каменем на шиї, ні голодні звірі, до яких його вкинули, ні колесо з гострими ножами, до якого він був прив'язаний. З вірою в Бога, котрий явився йому під час страждань, Святий йшов на смерть радісно, оспівуючи милість і силу Божу. Сам подавав знак, щоб проводили страту, бо воїни, яким було наказано відрубати йому голову, впали до його ніг, визнаючи Христа, і благали мученика простити їм. Коли страта була завершена, оливкове дерево,до якого був прив’язаний мученик, раптом вкрилося свіжими плодами. Побачивши це, багато присутніх навернулися до істинного Бога, але благодать не торкнулась серця Максиміана, і він звелів зрубати оливкове дерево і спалити тіло мученика; але воно залишилось цілим і у вогні, і було поховане благочестиво християнами. Святий Пантелеймон закінчив життя мученицькою смертю 27 липня 305 році в Нікомідії.

УГКЦ Храм Свв. Володимира і Ольги © 2017