Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Липень » 31 » "Церква, у якій стоїмо, знаходиться під особливою опікою святих рівноапостольних Володимира і Ольги, бо названа в їхню честь"- Владика Ігор
12:33
"Церква, у якій стоїмо, знаходиться під особливою опікою святих рівноапостольних Володимира і Ольги, бо названа в їхню честь"- Владика Ігор

26 липня 2015 р.Б.   на нашій парохії відбулась Архієрейська Свята Літургія з нагоди храмового празника святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги, яку очолив Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк) Архиєпископ і Митрополит Львівський УГКЦ.

Проповідь Владики:

            «Слава Ісусу Христу!

Дуже приємно стояти разом з вами у цій чудовій церкві на молитві, бо спільний клич до Бога – велика духовна сила. Стараймося, щоб у храмі бути максимально зосередженими при тому, що вимовляємо словами на молитві, та який зміст співу чуємо від хору, дяка, священика чи диякона. Буває, що ми себе не відчуваємо молитовно у церкві, тому що наша думка зайнята чим іншим. Стоїмо на молитві, уста промовляють заучену молитву, а серце блукає у марних пошуках. Учімося сказати Богові, нашому Батькові, кілька слів нашої потреби. Тому важливо переконував себе автор псалмів, коли мовив: «Я голосом моїм до Господа взиваю, я голосом моїм до Господа молюсь». А своїм голосом молитися означає увагу на промовлені слова. Чужий голос – це людина молиться, але зовсім не зважає на слова молитви. Вони їй чужі, бо займається у цей час вирішенням інших справ. Дуже важливо те, щоб ми уважно, щиро молилися до Господа, славили Його нашими словами і ділами, любили Бога знаючи, що без Його натхнення не можемо нічого доброго вчинити.

З тексту Святого Євангелія довідуємося про велику любов Сина Божого до народу. Коли Він бачив цей опущений та бідний люд, то проявляв велике милосердя, оздоровляв їх, навіть журився про їхню їжу. Ділив потреби та біди людей до тієї міри, що звертався до апостолів у пустинному місці: «Дайте ви їм їсти». Учні Господні уникали відповідальності, а Син Божий вказував, що це їх обов’язок дбати про людей. Пізніше довідуємося, що Спасителеві розходилося найперше про їжу духовну. «Ісус взяв хліб, поблагословив, розломав і дав учням кажучи – Беріть, їжте, це Моє Тіло». Тепер нам відомо, що йшлося насамперед про Святе Причастя, бо Син Божий твердив: «Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня». Отже, Син Божий не бажав, щоб народ занадто турбувався про земну їжу, «і не побивайтеся що вам їсти та що пити, і не клопочіться, бо всього того шукають народи цього світу. Отож шукайте Його царства, а це вам додасться».

Приходячи до святого храму, необхідно пам’ятати, що це найкраще місце у пошуках Небесного Царства. Тут можна легко примиритися з Богом, покаючись за свої гріхи у Святій Сповіді та причаститися Тіла Христового. Користаймо з цього, бо наше життя немов квітка, яка зацвітає і швидко в’яне. Бог любить нас і очікує, щоб нагородити за гідне християнське життя.

Церква, у якій стоїмо, знаходиться під особливою опікою святих рівноапостольних Володимира і Ольги, бо названа в їхню честь. Дуже цікаве те, що світлої пам’яті академік і директор Львівської  Галереї  Письменств Борис Кузьминський зауважував, що княгиня Ольга народилася в городищі Лісницько, територія що близька до Олеського та Підгорецького замку. У літописі записано, що Ольга народилася у Лясьно. На той час це було чимале і розвинуте місто на найбільш важливих теренах. Вказано, що вона мати Святослава та бабуся святого Володимира, пізнала правдивого Бога, прийняла християнство, не служила ідолам, яких повалила у своєму серці. Невідомо, коли народилася, а дата її відходу до вічності приписується на 969 рік. Коли загинув її чоловік  Ігор, мудро управляла краєм аж до часу зрілості сина Святослава. Ця праведна княгиня мала великий вплив на внука Володимира, хоч певний час у його житті верх брала кровожерливість, помста і бажання слави. Та згодом посіяне зерно віри бабусею Ольгою, Оленою у хрещенні, принесло благородні плоди. Певні автори стверджують, що Ольга хрестилася у 957 році у Царгороді, коли їй було приблизно 65 років. Повільно йшла до того, щоб прийняти тайну Святого Хрещення, але не відступила від свого благородного задуму, трималася у житті доброї позиції, а пізнавши її, старалася довершити. А Господнє натхнення правило, дало добрий плід в душі Ольги. Коли повернулася в Київ, то побудувала церкву св. Миколая та св.Софії. ЇЇ син Святослав не перечив нікому, не переслідував християн. Це був шляхетний вплив її виховання. Літописець Нестор написав такі слова про Ольгу: «Вона попередила християнство в нашій землі, вона перша з Русі увійшла в Царство Небесне.» Гідно реалізувала своє життя, була багатою особою, але це не запаморочило їй розум, щоб воля Бога і спасіння своєї душі стали не на перше місце. Святий князь Володимир, син Святослава, отримав від батька в дарунок місто Новгород. Його бурхлива кров не давала йому спокою, і він став завойовником. Загинули його брати Олег та Ярополк, Володимир ходив походами аж до Волги і Ками, відібрав у Польщі Червону Русь, покоряв ятвягів та інші народи, засів на престолі в Києві, приносив жертви поганським ідолам, поклонявся божкам.

Але вихований бабусею Ольгою, відчував неспокій у своєму серці. Бажав великого, більшого від того, що здобув. Слова бабусі про Істинного Бога, ангелів, про небо і святих непокоїли його. Добре зерно, кинуте в його душу, накільчувалося. Володимир перебував у пошуках правди, шукав Правдивого Бога, зустрічався з різними релігійними представниками інших країн. Посилав теж мудрих і досвідчених мужів свого краю, щоб пізнавали віру і обряд. Повернувшись, йому зарадили віру і обряд із Греції, що відповідало духові нашого народу. Володимир охрестився в 988 році у церкві святого апостола Якова з рук консульського єпископа, приймаючи ім’я Василь. Повінчався з Анною, особою цісарського грецького двору. З ним охрестилося дуже багато людей з його прислуги та війська. Звичайно, це відбувалося до церковного розколу, котрий стався у 1054 році.  Володимир повернувся у Київ, розголос про його хрещення радо прийняли люди, які позбувалися божків і ставали на дорогу праведного життя. Люд приймав святе хрещення і служили правдивому Богові. На Русі будувалися церковки, люди хрестилися, вирікалися віри в ідолів та прирікали були служіння єдиному Богові в трьох особах – Отцеві, Синові і Святому Духові. Великий муж, святий Володимир, що був далекий від Господа, зчинив геройський подвиг, бо поборов у своєму серці та на ділі служіння ідолам, прийнявши святе хрещення, став на вірну службу Триєдиному Богові.

Саме цього року вшановуємо 1000-у річницю переходу святого Володимира, святителя Руського народу, у вічність. Тому разом з усією нашою Церквою зараз відновимо приречення Святого Хрещення.

(Відбувся чин відновлення приречення Святого Хрещення)».

По завершенні Святої Літургії парох храму о. Богдан Чабан зазначив, що разом з престольним празником відзначаємо 25-ту річницю утворення нашої парохії, яка започаткувала своє існування велелюдним мітингом з церковною процесією від храму св. Переображення і посвяченням каменя під будову нового храму Митрополитом Володимиром Стернюком.  Був вибраний церковний комітет, це відбулося 12 серпня 1990 року. А також цього року вшановуєм пам"ять святого рівноапостольного князя Володимира Великого з нагоди 1000-ї річниці від дня його смерті. Отець Богдан  подякував Митрополиту за пастирський візит, Божу науку; всім парохіянам за їхні пожертви;  усім запрошеним на свято, священникам-сотрудникам та працівникам, які трудяться при храмі.

Високопреосвященний Владика Ігор висловив слова вдячності усім вірним і нагородив подячною грамотою о.Богдана Калатана, сотруднака храму, та наділив його правом носіння жовтого хреста і набедреника. А також вручив подячні грамоти працівникам храму: Федику Роману, Гасюк Ользі, Гадуп"яку Богдану, Хмілю Ярославові, Борському Богдану та доброчинцям Вачку Ігорю і Паті Зеновію. Митрополит Ігор звершив Чин освяченням води, відбувся обхід навколо церкви з процесією, окроплення освяченою водою та уділення усім присутнім Архиєрейського благословення.

Фотогалерея

Переглядів: 449 | Додав: Vadum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

УГКЦ Храм Свв. Володимира і Ольги © 2017