Вітаю Вас, Гість
Головна » 2013 » Серпень » 2 » Храмовий празник
10:36
Храмовий празник
28 липня 2013р.Б. на нашій парафії відбулась Архієрейська Свята Літургія з нагоди храмового празника святих рівноапостольних князів Володимира і Ольги, яку очолив єпископ – помічник Львівський, владика Венедикт. Цього року – подвійне свято, адже співпало із 1025-ю річницею Хрещення України-Русі.
 
«Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом»  - словами недільної Євангелії (Мт.8,28-34) розпочав свою проповідь єпископ Венедикт. «Коли ми вдивляємося в Євангеліє, то не можемо не зауважити що Христос ходив і навертав людей в тому розумінні, що ми маємо. Він не ходив, як деякі наші браття - свідки єгови, які ходять по дорозі і лякають нас людей в неправді. В особі Христа – ми бачимо вчителя. Сьогоднішнє Євангеліє говорить, як Ісус Христос зустрів двох біснуватих. Він їх не зачіпає, самі біснуваті виявляють себе, самі піднімають голос. Христос цілковито нічого не робить, а вони кажуть: «Що тобі до нас?». Христос їх не зачіпає, але вони нервуються, що хтось впливає на них. Чому так стається?
Ісус Христос - Син Божий і Його Божество промовляє само про себе.  Ісус Христос не потребував всюди ходити і кричати: «Дивіться - Я Син Божий! Чи розумієте, чи не розумієте - хто є між вами?». Христос не  промовляє про себе. Його буття, Його природа Божа, Його натура Божа впливає, перемінює людей навколо Нього, що вони не можуть залишитися байдужими до Його присутності, вони виявляють себе. І це, дорогі браття і сестри, стосується  не лише тільки історії Ісуса Христа. Творять історію знов і знов ті, яких ми називаємо святими.  Часто люди самі перемінюючись, самі наближаючись до Бога, та будуючи свої стосунки з Богом впливають на тих, хто є навколо. 
 
В нас в негативному значінні кажуть: «Чим казанок накипів ранком, тим його відчуєш». Але в позитивному значінні також: «Чим людина всередині є, тим людина виявляє себе, де б її Бог не поставив». Людина завжди своєю присутністю впливає на обставини, на середовище, завжди додає щось до цього середовища. З нашою присутністю середовище завжди міняється, але питання – в яку сторону: до позитивного чи негативного?  Тут варто пригадати безліч випадків родинного життя, коли хтось прийшов з роботи без настрою чи знервований… Оточення впливає на середовище в місті, місто впливає на цілу державу. Ніколи ніщо не залишається нейтральним!
І от сьогодні перед нами визначні постаті вашої парафії святих Володимира і Ольги. Скоріше було б сказати Ольги і Володимира. Ольга відчула, що християнство – це є дорога правди, і вона жила християнством, вона найперше жила, так як приклад Христа. Він не збирався щось змінити навколо себе, Він просто – був! І це її буття вплинуло на Володимира. Знаємо з історії, що  Володимир першу частину, першу половину свого життя був жорстокою людиною – вбивав, нищив... Але це  зерно віри, яке було посіяне його бабцею Ольгою –  поволі зріло, а згодом поволі  проявилось. 
Як іноді нам важливо вміти в якісь справі чекати! Як важливо вміти за кожну справу молитися. Молитися і молитися - всупереч обставинам!   Переміна, особисте навернення Володимира  принесло віру на цілу Київську Русь, на всі наші землі. Бачимо, як починалося дуже звично, буденно і просто через віру жінки - святої Ольги, а як закінчилося грандіозно – хрещенням наших українських земель, хрещенням Київської Русі!    
Блаженний Іван Павло ІІ ( за декілька місяців буде проголошений святим) сказав одного разу такі слова: «На вас покладаю свою надію».  Бог, Він покладає на кожного з нас свою надію. Кожний для Бога є важливий. Кожному Бог дав свою місію. Мені дав свою, отцю Богдану в цьому храмі дав свою. Кожному з вас Бог дав місію бути на цьому місці, і бути в цей час.  Це дуже важливо усвідомлювати. Як це важливо для родин, щоби пильнувати дітей, вкладати в них те зерно віри і молитися за них. Бо це неправда, коли ми думаємо що нічого не можемо зробити, ніяк вплинути. Бачимо як все почалося від Ольги і дійшло до Володимира.  Більше ми можемо щось перемінити чи менше, але щось зможемо. Маємо відчути, усвідомити – що Богові йдеться про кожного з нас! Бог дає нам здібності, можливості  і таланти. Він свідомий того, що ми можемо щось зробити. Найперше – працювати над собою, найперше – змінювати себе, а тоді ми свідомо чи несвідомо будемо змінювати інших. 
Дай нам так Боже,  вдивляючись на постаті наших святих Ольги і Володимира і на нашого Спасителя Ісуса Христа!  Амінь» - із проповіді владики Венедикта.

По завершенні Святої Літургії  парох храму о. Богдан Чабан від імені парохіян, гостей і священників - сотрудників  храму подякував владиці за Його пастирський візит та духовну науку. Подякував  запрошеним на свято священникам за їх участь у спільній молитві (о. мітрату Ярославу Чухнію, пароху храму Преображення Господнього; о. Івану Колодію,  сотруднику храму Введення в Храм Пресвятої Богородиці; о. Михайлу Сарабасі, адміністратору храму Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста ГНІХ; о. Андрію Паньківу, священику емериту; о. Василю Греню, пароху храму Успіння Пресвятої Богородиці с. Жовтанці; о. Івану Коломійцю, адміністратору храму Різдва Св. Івана Хрестителя; о. Тарасу Грему, сотруднику храму Воскресіння Господнього; о. Михайлу Чабану, священику храму Покрови Пресвятої Богородиці; о. Івану Курчаку), священникам – сотрудникам храму свв. Володимира і Ольги за спільну працю  (о. Петру Гарасимчуку, о. Олегу Сухінському, о. Богдану Калатину, о. Юрію Саквуку, о. Любомиру Гладюку, о. м. Михайлу Димиду), дякам, хористам, сестрицям, касиру, виконробу, присутньому меру міста п. Андрію Садовому та всім парохіянам і гостям. Також привітав всіх вищезгаданих із великим подвійним святом.

Владика Венедикт уділив присутнім Архієрейське благословення. Відбулось мале водосвяття, окроплення свяченою водою та освячення речей релігійного вжитку, що принесли вірні. 

Усі фото можна переглянути тут.

   

Переглядів: 1265 | Додав: vchaban | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

УГКЦ Храм Свв. Володимира і Ольги © 2017