Вітаю Вас, Гість
Головна » 2016 » Січень » 22 » Спільнота "Благословення". Різдвяний вертеп (Маріуполь)
00:10
Спільнота "Благословення". Різдвяний вертеп (Маріуполь)

Цієї зими, а саме 12-18 січня, учасники місії «Воїни світла» з різдвяним вертепом побували на Сході нашої країни. Поїздка була не проста, але дуже особлива! Близько 60 годин в дорозі, крізь втому, хворобу, несприятливі погодні умови, подолавши 1322 км.,через всю Україну наші волонтери везли світло Вифлеємської зорі – Добру Новину про народження Спасителя, для наших воїнів. Збирали у кожному куточку країни тепло рідного дому, материнську любов, батьківський неспокій, чекання діточок і дівоче кохання…

В поїздці брали участь десятеро чоловік, яких супроводжували маріупольські волонтери, жінки з великими серцями, відважні і чуйні Катерина Сухомлинова та Софія Воєйкова. Завдяки їхній не легкій праці наш вертеп зміг побувати на багатьох блокпостах Маріуполя та за його межами, а також на ВОПах серед відкритого поля.

Ще одним особливим місцем куди завітав наш вертеп був Дитячий будинок змішаного типу «Центр Опіки», де на нас чекало близько п’ятдесяти дітей. Усміхнені, добрі та чемні янголята уважно дивилися нашу виставу, з захопленням слухали усе, що їм розповідали і звичайно ж, охоче приймали подарунки.

У кожному місці де побували наші волонтери лунала гучна коляда та українські пісні. Різдвяний вертеп для багатьох був відкриттям – чимось новим і дуже цікавим. Атмосфера була дуже тепла і приємна, і зовсім не через те, що хтось постійно підкидав дрова та щіпки в пічку-буржуйку, а через щирі і відкриті серця наших воїнів. Прийшовши до них, вони самі ділилися з нами своїми останніми запасами: вгощали чаєм, печивом, шашликом і дуже смачним курячим бульйоном. Наші волонтери подбали про те, щоб ми не приїхали до них з порожніми руками. Весь наш бус був вщент заповнений: продукти, домашня випічка, печиво, шоколад, цукерки, подушки, білизна, теплі в’язані шкарпетки, овочі, пиріжки, крупи, консерви. Все це і багато іншого жертвували прості люди, мешканці Маріуполя, Львова, Запоріжжя та інших міст і сіл України.Також зі Львова «Воїни світла» привезли ще один особливий подарунок: 8 пар берців та 8 пар термовзуття, які доручили передати на передову о. Ростиславу Спринюку.

Велика подяка кожній людині доброї волі, яка долучилася до цієї поїздки у будь-який спосіб. Всім хто допоміг фінансово, а особливо парафії і пароху храму Свв. Володимира і Ольги о. Богдана Чобану.

Всім тим, хто передав продукти, тим хто молився і постив за цю поїздку та нашим волонтерам.Окрема подяка нашому водію – Валерi Зюбi, який 3 дні невтомно возив нас на автомобілі і гостинно прийняв наш вертеп у себе вдома.Також велика подяка о. Ростиславу Спринюку та його дружині Галині, які радо прийняли наш вертеп на проживання, огорнули нас турботою та любов’ю, годували, допомагали та лікували. Також о. Ростислав служив нам Божественну Літургію.

Надзвичайно багато вражень залишилось після цієї поїздки, справді важко підібрати слова…та з рештою тут усі слова зайві. Коли ти знаходишся там, поруч з хлопцями ти починаєш дивитися на цю війну зовсім по-іншому, не так як тобі нав’язливо пропонує «коробка», а пропускаючи все, що навколо, до найменшої дрібниці через власне серце і тоді на мить ти розумієш, що таке холод, голод, темрява, самотність, біль, страх… Твоє розуміння – це всього лиш крапля, серед великого і бурхливого океану на хвилі якого щодня наштовхуються наші захисники. Кожен новий день – це боротьба, як не з ворогом, то з самим собою.

Будучи далеко від цієї війни, спостерігаючи за нею через безліч холодних і байдужих сердець ми ніколи не зможемо зрозуміти для чого стоять ці хлопці, кого вони захищають і проти кого воюють. Щоб краще описати цю ситуацію достатнього одного українського прислів’я: «Ситий голодного не розуміє». Не зрозуміти того, голодного воїна, який зараз в лютий мороз сидить в окопі і захищає тебе і мене. Тільки будучи там, ми хоч на мить зможемо відчути і пережити цю війну.

Ми привезли зі Сходу безліч переживань і вражень, як сумних так і дуже приємних. Одна з учасниць нашої місії, Оленка Вавринюк свої пережиття виклала у вірші, який пропонуємо вам прочитати.

Маленька поїздка у не забуту частину

великої, славної, крутої країни

відкрила очі, зробила відкриття,

показала справжню цінність життя

і мій львівський погляд побачив всю руїну,

що приніс сусід ворожий на нашу східну частину,

бо ми спимо у теплих ліжках, в нас все у достатку,

а наші Воїни Світла самі будуть собі хатку.

Вони не хочуть айфонів, їм не потрібні машини

для них на першому місці – справжня воля країни!

І важко сказати, що ми для них можемо зробити,

мабуть найперше що потрібно – за них Бога просити

…і ми пишаємося вами, наші Герої

Ви гордо носите звання – Український Воїн!

На завершення цієї розповіді хочеться подякувати тим, які своїми мужніми чоловічими плечима захищають нашу Україну, кожного дня, кожної хвилини, вони стоять за нас і виборюють свободу для майбутніх поколінь. Дякуємо за відважну боротьбу, за те, що витримуєте страх, недоспані ночі, голодні будні, рани на серці від втрати своїх побратимів. Ваші хоробрі серця, направду, дають відчути безпеку, свободу, що нас є кому захищати і оберігати.
Кожен з нас робить усе для того, щоб підтримувати вас, і ми не будемо зупинятись!


Дорогі брати і сестри, заохочуємо вас долучитись до місії «Воїни світла» в такий спосіб:

1. Духовно – своєю молитвою, постом.

2. Фінансово – перерахувавши кошти на рахунок Приватбанку 5211 5373 1354 0622 – Романчук Богдан Любомирович.

3. Матеріально – принести необхідні для військових речі.

Стаття і фото Юрія Вовка.

Джерело: сайт спільноти "Благословення"

Переглядів: 288 | Додав: Vadum | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

УГКЦ Храм Свв. Володимира і Ольги © 2017