Вітаю Вас, Гість
Головна » 2015 » Грудень » 2 » Відбулась вистава, присвячена Митрополиту Андрею Шептицькому
10:55
Відбулась вистава, присвячена Митрополиту Андрею Шептицькому

«Я так дуже хотів би обтерти сльози з очей тих, хто плаче,-

Потішити кожного,  хто сумує,-

Покріпити кожного,  хто слабкий та немічний,-

Уздоровити кожного, хто хворий; просвітити кожного, хто темний…

Я хотів би стати всім для всіх, щоб всіх спасти!»

Митрополит Андрей Шептицький

На завершення року Миртополита Андрея Шептицького 15 листопада 2015 р.Б. в лекційному залі підвального приміщення храму відбулась вистава, присвячена Великому  Митрополиту.

Директор катехитичної школи о. Богдан Калатин:   

«Слава Ісусу Христу! Маємо можливість сьогодні провести дуже гарно святковий час. У своїх буднях, щоденних турботах немає часу для святкування, тож у цей день, в неділю до нас завітали учні гімназії ім. В. Симоненка. Думаю у залі є не тільки учні тої гімназії, але також багато гостей. Діти представлять нам гарну, насичену програму, присвячену митрополиту Андрею Шептицькому. Греко-католицька Церква присвятила цей рік українському видатному духовному пастиру, митрополиту Андрею. Минуло вже 150 років з дня його народження, і сьогодні ми маємо нагоду пригадати, почути і побачити сценізовані сторінки життя цього видатного і великого діяча. Він був великий не лише на зріст, але й своїми ділами і своїм життям. Сподіваюся що кожен з нас, тут присутніх, щось доброго собі візьме, важливе собі запам’ятає, і спробує хоча би трошки наблизитись до ідеалів, заради яких варто жити. Щиро дякуємо гостям, які завітали на цю імпрезу, дякуємо усім, хто доклав зусилля для організації цього дійства. Приємного усім перегляду.»

              Із сивої, сивої давнини… З хрестом, опроміненним, з ласкою Божою в серці, виходить Андрій Первозваний, ступає на гори. «Благословенні будьте, гори і ти ріко, мутная.»  І засміялися гори, зазеленіли. І ріка мутная сповнилась сонця і блакиті.

Ось так починалося християнство на наших землях. Не один раз наш народ упродовж століть ішов тернистим шляхом до правди і свободи. І коли здавалося, що все пропало, і що загинемо без сліду, Господь посилав нам великих мужів, щоб очолити Церкву і народ.

        Неначе праведних дітей,

        Господь, любя отих людей,

        Послав на землю їм пророка;

        Свою любов благовістить!

        Святую правду возвістить!

        Неначе наш Дніпро широкий,

        Слова його лились, текли

        І в серце падали глибоко!

        Огнем невидимим пекли

        Замерзлі душі.

        Полюбили Пророка люди,

        І молились Йому,

        І сльози, знай, лили.

                           (Т. Шевченко «Пророк»).

«Між найбільшими дарами, якими Господь обдарував український народ - світла постать митрополита Андрея Шептицького. Господь дав нам цей дар неначе на звершення першого тисячоліття християнського буття українського Божого люду. Митрополит Андрей уособлює найкращі цінності і вартості християнства. Цінності мудрості, богословського мислення, мистецького відчуття, братньої любові, терпеливості, святості. Прецінною спадщиною, яку у свою чергу нам передав буде український народ жити століттями. Зовсім оправданно ми його вважаємо як свого рідного Мойсея.» –  так сказав про Андрея Шептицького Михайло Гринчишин, апостольський екзарх.

Усе своє життя Андрей Шептицький був правдивим символом зневіреного та розгубленого випробуваннями народу. Йому він віддав себе всеціло. Свою любов до українців митрополит виявляв дієвою працею, натхненною допомогою, моральною підтримкою кожного, хто того потребував. Владика Андрей свідомо окреслив свою міссію пастиря, громадянина, який жив життям своїх вірних і розумів їх. Мета, яку поставив перед собою Андрей Шептицький, виглядала грандіозною і водночас непосильною, але не для нього. Це була справа його життя – допомогти своєму народові зберегти власну ідентичність через свідоме виховання молоді, розвиток науки та збереження культурної спадщини. Цій меті владика Андрей  віддався всеціло. Щедрість його особистих пожертвувань була настільки великою, як тільки сягали реальні можливості його маєтків, бо сам він провадив скромне, чернече життя. Щирий меценат і ктитор усяких громадських починань, ініціатор книгодрукування і періодичних видань, збирач української громади – таким знали його далеко за межами Галичини.

Переглядів: 429 | Додав: Vadum | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

УГКЦ Храм Свв. Володимира і Ольги © 2017